Для колег


Доповідь

Технології
ейдотехніки
та мнемотехніки
в початковій школі


Мнемотехніка – це спосіб поліпшення засвоєння нової інформації через свідоме утворення асоціативних зв’язків за допомогою спеціальних методів і прийомів.
Ейдотехніка – сукупність найбільш ефективних та перевірених протягом багатьох років як
авторських, так і класичних прийомів запам’ятовування; технологія з обробки, зберігання та відтворення інформації.
Зупинимось на деяких методах і прийомах ейдотехніки, які можна використовувати на
уроках літератури.
1. Метод Цицерона, або метод місць. Доведено, що пригадування інформації
пов’язується з місцем її виникнення. Жоден з давніх ораторів і філософів не промовляв із
конспектом у руках, бо вони знали і постійно вдосконалювали техніку запам’ятовування.
Цицерон для запам’ятовування використовував власний будинок. На стінах, стелі, дверях
своєї оселі він розвішував тези промов.
Метод місць базується на зорових асоціаціях: потрібно ясно уявити собі предмет, який
необхідно запам’ятати, і поєднати його образ з образом певного місця, який легко
«виймається» з пам’яті. Записування вчителем матеріалу на дошці, вивішування плакатів і
схем на стінах класного кабінету допомагають учням легко пригадати інформацію уроку,
тим більше, якщо вона була незвичайна, фантазійна, казкова.
2. Метод Аткінсона. Це метод запам’ятовування іншомовних слів, заснований на
використанні ключових слів або фонетичних асоціацій. Засвоюючи іноземні слова, учні
уявляють у зв’язку з їхнім звучанням щось смішне, цікаве, незвичайне. Тому одразу відпадає
необхідність у зазубрюванні.
3. Метод запам’ятовування цифр та чисел. Цифри та числа треба розфарбувати
уявою. Кожну цифру учень перетворює в образ, який вона йому нагадує. Є.В.Антощук
пропонує наступні асоціації:
1 – Буратіно (і будь-який казковий герой);
2 – лебідь (та будь-який птах);
3 – двогорбий верблюд (і всі екзотичні тварини);
4 – стілець догори ногами (і всі меблі);
5 – яблуко (фрукти);
6 – комп’ютерна мишка (і будь-яка техніка або посуд);
7 – прапорець (різного кольору);
8 – велосипед (і все, що з колесами);
9 – барабан (і будь-який музичний інструмент, або будь-яка риба);
0 – м’яч, бублик.
Малюємо в уяві лебедя, що грає на саксафоні – і отримуємо рік народження постмодерніста
М. Павича (29).
Уявляємо Ф.М. Достоєвського, який наливає собі в чашку з чайника бублики – і маємо
кількість років, прожитих письменником (60).
Головне при запам’ятовуванні чисел уявляти усіх дійових осіб живими і змушувати їх у
незвичайний спосіб спілкуватися між собою.
4. Ланцюговий метод будується на асоціативних зв’язках. Виклик у свідомості одного
уявлення веде за собою цілий ланцюг асоціативних вражень.
Запамятовуючи які-небудь речі за допомогою свідомо підібраних асоціацій, можна
прискорити процес їх пригадування у потрібний момент.
Можна попросити учнів викликати в уяві асоціації до іменників «радість» і «горе», потім
спробувати скласти різноманітні словосполучення, поєднуючи слова з першої колонки зі
словами другої колонки. А вже потім від цих асоціацій перейти до аналізу головних тем і
символіки назви твору.
 радість горе
 краса страх
 життя смерть
 енергія чорне
 аромат образа
5. Метод поєднання вербального апарату з роботою уяви. Необхідно за 60 секунд
назвати 60-100 будь-яких іменників. Потрібно називати ті предмети, що з’являються в уяві;
деталізувати їх, розглядаючи; не поспішати, бо це викликає емоційне напруження.
6. Метод узгодження фантазії та уяви з умінням чітко висловлювати,
промовляти власні думки. Потрібно навчитись, не зупиняючись, говорити на будь-яку
тему упродовж 5 хвилин. Для цього знадобиться уся фантазія, яскрава уява та вигадка.
7. Метод парадоксальних перетворень. Потрібно написати список будь-яких предметів
(близько 30) і до кожного слова вигадати, уявити і записати якість, якої не може бути.
Вигадка обов’язково повинна бути веселою, яскравою, анекдотичною. Наприклад:
Кішка – з рюкзаком. Папір – шоколадний.
Корова – з хоботом. Капелюх – хлібний.
8. Акровербальний метод («акро» – край, «вербо» – слово). Складання віршиків,
жартівливих фраз, в яких зашифрована яка-небудь інформація.
Цей метод заснований на креативному перетворенні «сухої» інформації на «живі» тексти.
Це може бути, наприклад, «шифрування» навчального матеріалу у вірші, пісні або анекдоти.
9. «Зрощення мотивів». Створення взаємодії між індивідуальною свідомістю та основною
ідеєю твору.
Художній твір, як і музична симфонія, складається із багатьох мотивів (від іт. motive –
основа, рухаючи сила), що вростають один у другий. Але завжди є основний мотив, який
напряму пов’язаний із головною ідеєю і причиною створення явища в мистецтві.
Виділяючи основний мотив, учитель шукає у свідомості учня пов’язаний з ним архетип,
який поєднує індивідуальну свідомість і художню систему на основі активізації
відновлюючої уяви. Такі точки зіткнення є завжди. Треба лише віднайти цю спільність,
емоційно породнити учнів з книгою.
10. «Авторське напуття». Робота з авторським вступом: заголовком як «ім’ям» і
«знаком» твору, передмовою, епіграфом, списком діючих осіб у п’єсі, авторськими
ремарками, навіть першими абзацами тексту.
Відомо, як ревно і уважно відносяться художники слова до заголовку твору, до імен
головних героїв. Свідомо або несвідомо, ці орієнтири ніколи не даються автором випадково,
вони завжди несуть у собі певний смисл, пов’язаний з основною ідеєю. Письменник немовби
вказує нам шлях подальшого слідування за його «образним полем».
11. «Пошук смислу». Пошук смислу ситуації за даним образом, виводиться абстрактний
смисл образної системи. Дуже важливий, коли зустрічаєшся з письменниками, які
залишають учням у своїх творах простір для власних думок, міркувань та висновків.
12. «Ефект присутності». Створення у свідомості учнів образних картин, пов’язаних із
актуалізацією різноманітних рецепторів (зорового, слухового, тактильного тощо).
13. «Доповнення образу». Пізнання логіки образу. Відомо, що письменник вносить у текст
твору далеко не все, що він знає про образ. Образи мистецтва живуть у його свідомості
самостійним життям і, як правило, сприймаються художником як об’єктивні, незалежні від
його свідомості явища.
14. «Бачення-символ». Формування у свідомості учнів узагальненого, осмисленого образу,
тотожного індивідуальній інтерпретації художнього твору (ілюстрація, вірш, міні-твір). Це
дає можливість учням побачити множинність індивідуальних інтерпретацій одного і того ж
твору. Символічний образ створює в них відчуття невичерпності, багатогранності мистецтва
слова.
15. «Діалог з мистецтвом». Ознайомлення учнів з різноманітними тлумаченнями,
даними художниками, скульпторами, композиторами та ін. Таким чином, відбувається, з
одного боку – здійснення міжпредметних зв’язків, з іншого – продовження розуміння
художнього твору на наочно-чуттєвому рівні.
Методи і прийоми ейдотехніки, які  використовуються  для  кращого запам’ятовування дітьми навчального матеріалу
1. Метод запам’ятовування цифр та чисел за асоціаціями Цифри та числа треба розфарбувати уявою. Кожну цифру учень перетворює в образ, який вона йому нагадує. Можна використовувати наступні асоціації: 
 – Буратіно (і будь-який казковий герой);
– лебідь (та будь-який птах);
3 – двогорбий верблюд (і всі екзотичні тварини);
4 – стілець догори ногами (і всі меблі);
5 – яблуко (фрукти); 
6 – комп'ютерна мишка (і будь-яка техніка або посуд);
7 – прапорець (різного кольору); 
8 – велосипед (і все, що з колесами);
9 – барабан (і будь-який музичний інструмент або будь-яка риба);
10 – м’яч, бублик. 
Головне при запам'ятовуванні чисел – уявляти всіх дійових осіб живими і змушувати їх у незвичайний спосіб спілкуватися між собою. Створити зорові образи допоможе комп’ютерна презентація з розміщеними на слайдах яскравими ілюстраціями.

Вивчення таблиці додавання на 2 методом  запам’ятовування цифр та чисел за асоціаціями
2+1=3  Лебідь з Буратіно зустрілися, на верблюді вмостилися.
2+2=4  Лебідь з Лебедем на перевернутому стільці катаються.
2+3=5  Лебідь з верблюдом яблуко їдять.
2+4= 6 Лебідь на перевернутому стільці грається комп’ютерною мишкою. 
2+5= 7 Лебідь їв яблуко і побачив прапорця. 
2+6= 8 Лебідь взяв комп’ютерну мишку і поїхав на велосипеді кататися. 
2+7= 9 Лебідь з прапорцем поїхав на рибалку і впіймав рибу. 
2+8=10 Лебідь катав на велосипеді Буратіно з бубликом. 
2+9=11 Лебідь і риба зустріли два Буратіно 
2+10=12 Лебідь зустрів Буратіно з бубликом, тепер Буратіно і Лебідь – друзі. 

Образно-асоціативний  метод вивчення азбуки

 Використання асоціативного зв’язку між предметом навколишньої дійсності, мовним знаком, що його позначає (словом), та знаком буквенним допомагає маленьким школярам краще і легше запам’ятати літери абетки.

Свято

«Де коза ходить, там жито родить»

В хаті прибирають і курять ладаном. До хати заходить господар з глеком води. Ставить на стіл.
Господиня:
-        Ану, Грицю, шукай копійок. (Кидають у глек з водою). Оце перестоїть ця водичка новорічну ніч, а завтра зранку і всі вмиємося нею, аби гроші в хаті велися.
Господар:
-        Ну й гарно сьогодні надворі! А небо яке зоряне, кожна зірочка так і мерехтить.
Господиня:
-        Гарний знак. Кури будуть  у новім році добре нестись.
Господар:
-        А іній такий на деревах густий, то це на добрий врожай хліба. Дівчата, а ви вже приготували гостинці, бо ж Маланка скоро до нас завітає.
Господиня:
-        Галю, дочко, йди швиденько допоможи мені.
(Застеляють скатертину, вносять у кошику яблука,горіхи, пряники, ковбасу.)
Господар.
 Заносить хліб, (калачі).
-        На, Галю, віднеси вечері родичам, хрещеним батькам.
Господиня:
(У кошик ставить мисочку куті, прикриває її книшем, калачем, хлібиною або пиріжками, глечик узвару).
(Стукіт у двері, заходить хлопчик).
Хлопчик:
-        Прислали батька й мати вечерю, а я приніс.
Господиня:
-        Щоб ти здоровий, щасливий ріс! Проходь, сідай, почастуємо тебе пряниками, цукерками, горішками, та дам тобі, гріш, а ти принось вечерю на наступний рік не гірш!
Ведучий:
-        Міняли лише хліб чи пироги, усе решта залишалося так само. Це ввічливість, що мала такий зміст: «Дуже раді, що одержали від вас хліб, не погордуйте й нашим.»
Господиня:
-        А що ж мати готують на святвечір?
Хлопчик:
-        Кутю з маком,
Солону рибу з червоним раком,
З олією вареники,
Картопляні печеники,
Тертяникі, книдлі,
Чорнослив у повидлі,
Капусту, грибочки,
Смачні огірочки,
І підливу з часничком,
Хрін з червоним буряком,
Голубці із перцем,
Та все з добрим серцем!
Ще салатів і приправ
Ось і всі дванадцять страв!
Ведучий:
-        Із уст в уста, від роду ідо роду
Колядка йде роками від народу.
Спішить вона від хати і до хати,
Щоб людям щиру радість дарувати.
Ведуча:
-        Коляда, коляда,
В хату проситься юрба.
І сія на небі зірка,
Як надія золота.
(До зали заходить юрба хлопців і дівчат з різдвяною зіркою і виконує колядку «Добрий вечір тобі, пане господарю»).
Ватаг:
-        Добрий вечір! Дозвольте вам пощедрувати.
Господар:
-        Заходьте, щедруйте.
1 щедрувальник:
-        Добрий вечір вашій хаті!
Чи здорові ви й багаті?
Господарі:
-        Здорові й багаті!
2 щедрувальник:
-        До Нового року з боргами розрахувалися?
Господарі:
-        Так, розрахувалися.
3 щедрувальник:
-        А з ким сварились – помирились?
Господарі:
-        Так, помирились.
4 щедрувальник:
-        Бачимо тут гарні люди живуть.
Всіляких гараздів вам, добрі люди!
Хай вам радість завжди буде.
З Новим роком вас вітаєм
Щастя, радості бажаєм!
(Діти співають пісню «За селом веселим»)
Всі:
-        Сієм, сієм посіваєм,
З Новим роком вас вітаєм!
Посіваєм вам у хаті –
Будьте радісні й багаті.
5 щедрувальник:
-        Щоб першим гостям було здоров’я,
Як лист дубовий таке мицнеє!
Всі:
-        Щедрий вечір! Добрий вечір!
6 щедрувальник:
-        А другим гостям – радість у хату,
Що веде з собою друзів багато!
Всі:
-        Щедрий вечір! Добрий вечір!
7 щедрувальник:
-        Ми бажаємо світлого вам життя.
Довгих літ щасливого майбуття.
8 щедрувальник:
-        А ще ми вам бажаєм
Дорожити рідним краєм!
Всі:
-        Щедрий вечір! Добрий вечір!
Менші дівчата:
-        Щедрівочка щедрувала,
До віконця припадала,
Що ти, тітка, напекла,
Неси нам до вікна,
Що ти, дядько, напік,
Неси намаж на тік.
Всі:
-        Щедрий вечір,
Добрий вечір,
Добрим людям
На здоров’я!
Господарі:
-        Дякуємо.
Щедрувальник:
-        Хай буде ваша хата
радістю багата,
Хай красується добром,
Пивом, медом, ще й вином,
Ще й смачними пирогами,
Щей веселими піснями.
Учень:
-        А тепер, як пустили нас, то пустіть і козу до хати, по хаті скакати, дірку протоптати, рік новий почати.
Господар:
-        Холоду напустите, та й хата маленька.
Василько:
-        Та й коза маленька, у будь – яку шпарку влізе.
Козоводи:
-        Дядьку, пустіть козу до хати, бо змерзла!
Господар:
-        Нема де тій козі розгулятися – тісно в хаті.
Козоводи:
-        Та пустіть, бо змерзла!
Дівчина:
-        Ой, треба козу обов’язково до хати пустити. Бо де коза ходить,  то там жито, пшениця родить, а де коза – пасеться – то там худоба ведеться.
Господиня:
-        Ведіть, ведіть козу, нехай жито, пшениця родить і нехай худоба ведеться.
Господар:
-        Та ідіть уже, ідіть… Тільки добре співайте!
(До хати заходить коза (дівчина у вивернутому кожусі і в масці кози), а потім всі козоводи в костюмах «цигана», «лікаря» і т.д. Хлопці скидають шапки).
Хлопці:
-        Добрий вечір вам та господарям,
Ми не самі йдем, ми козу ведем.
Від хати до хати сіру, волохату,
З довгими ногами, крутими рогами…
-        Ми завітали до вас, щоб завіншувати оселю її господарів з наступаючим Новим роком!
Усі:
-        Го-го-го, коза, Го-го-го, сірая, Ой, розходилася, розвеселилася По сьому дому, по веселому.
де коза ходить,  там жито родить
де не буває - там вилягає.
Коза:
-        Я коза периста Маю років триста, Всім у ріднім краю Бажаю врожаю! З святом всіх вітаю!
-        Де коза ходить,  там жито родить
Василько козу по селу водять.
Де коза туп – туп, там жито сім куп.
Де коза ногою, там жито копою.
Де коза рогом, там жито стогом,
Де коза хвостом, там жито кустом.
Ой чудо,чудо.
Послухайте, добрі люди, що далі буде.
-        А в нашім сільці всі хлопці стрільці,
Встрелили козу в правеє вушко,
В правеє вушко, в саме серденько – Пуць!
(Під час останніх слів всі діти одноразово плескають в долоні, імітують «постріл» - Коза падає).
Діти:
-        Коза упала, нежива стала,
А Василько йде бере дудочку,
Надима козі та й у жилочку.
Уставай коза, вставай сірая,
Господар іде, ковбасу несе
Та й ще й голубець. На цьому – кінець.
-        Дай, Боже, добрий вечір!
Діти (жахнувшись):
-        Ах! (Беруться за голову, хитають нею).
-        Ой, людоньки! Щось наша кізонька захворіла!
Щедрувальник 1.
-        Ой, лишенько! Кізонька наша мила, кізонька наша люба, що з тобою? Ой горенько! Відбрикала своє!
На кого ти нас покидаєш,
Нащо нас залишаєш,
Так рано вмираєш?
Хто ж нас буде веселити?
Ситим молоком поїти?
По весні скакати, мекати, брикати?
Щедрувальник 2:
-        А може її продати? Цигана треба позвати!
Всі:
-        Цигане! Йдіть сюди!
Щедрувальник 3:
-        Шановний, а чи не купили б ви нашу козу? Ой , яка славна!
Щедрувальник 4:
-        Молоко дає таке сите, жирне, дуже смачне!
Циган (роздивляється козу):
-        Та якась вона дивна!
Ніби нежива!
-        Жива! Жива! Ось тільки набризкалась, лягла відпочити!
Циган (Виймає гроші, хоче підняти козу. Та не піднімається):
-        Ой лишенько! Надурили!
Козоводи:
-        Така добра була! І розумна, і вдатлива, і до харчів невибаглива. Що ж робити?
Дівчина:
-        Ой, мабуть, коза здохла, люди добрі, що ж ми будемо робити?
Дівчина:
-        Ой, людочки добрі, чи не має у вас лікаря, аптекаря, щоб нашу кізочку полікувати. Лежить вона не дише і хвостиком не колише.
Дівчина:
-        Треба лікаря викликати.
Лікар (виходить):
-        Не треба лікаря викликати. Я і сам лікар – Шосткинський аптекар. Кров вливаю, кров виливаю, старі, нові болячки лікую. Що з вашою козою трапилось?
(Оглядає).
-        Зуби цілі. Роги не паламані. Копита не проколоті.
(Пауза).
-        Треба козу різати. Шкуру знять, на м’ясо порубать, собакам ввідать.
Коза:
-        Не треба мене різать,
А то як наставлю ріжок –
«Дайте пиріжок»,
Наставлю пушку –
«Дайте пампушку».
Ще можна сала
Дати чимала.
Всі (співають):
-        Ожила коза та й підвелася,
Та стрибаючи, та гуляючи,
Та гостей своїх звеселяючи.
(Коза підвелася на ноги і почала пританцьовувати. Присутні розвеселилися. Коза всіх буцяє рогами, підстрибує).
Циган:
-        Моя кізонька ожила.
Чим господарі тебе пожалують?
Чи міркою жита, щоб коза була сита,
Чи міркою вівса – зверху – ковбаса?
Дівчина 1:
-        Хватить вже козі скакати.
Пора козу й почастувати.
Дівчина 2:
-        Бо хто козу не частує,
В того вона заночує.
Дайте козі мірку ячменю,
А нам грошей жменю.
Господиня:
-        На тобі, коза, ячмінь, а вам ось гроші.
Будеш їсти, козуню, ячмінь?
Ой, що це з нею?
(Коза падає).
Дівчина 3:
-        Бо, щоб коза встала, то треба дати кільце ковбаси, та ще й зо три куски сала.
Щедрувальники (співають):
-        Уставай, козо, вставай сірая
Господар іде, ковбасу несе,
Та ще й голубець, на цьому кінець.
Дай Боже добрий вечір.
Діти читають скоромовки з гумором.
Всі:
-        Ой, коляда – колядниця,
Добра з медом паляниця
А без меду не така.
Дайте, дядьку, п’ятака.
А коли ваша ласка –
Дайте нам кільце ковбаски.
1 щедрувальник:
-        І ще мірочку гречки
Нашій козі на варенички.
(Коза ствердно хитає головою).
2 щедрувальник:
-        Та ще й шматочок сала,
Щоб добре скакала.
(Коза починає стрибати).
3 щедрувальник:
-        Та ще дріб’язку – бубликів в’язку.
Та ще пшеничний буханець,
Та й тому кінець.
4 щедрувальник:
-        А раптом не донесем?
Всі:
-        Нічого, козу запряжем.
(Вішають торби на спину козі).
Циган:
-        Кланяйся господарю, кланяйся господині.
Господиня:
-        Гості мої любі, слава Богу, що у вашій особі свята радісного дочекалися. Дякуємо вам.
Господар:
-        Дякуємо вам за добрі слова, за щедрівки, за радість, яку ви принесли. А тепер перепочиньте та й прийміть від нас Божий дар. Дайте вашу торбу
(Хазяїн обдаровує гостей).
Діти (під музику співають):
-        Слава нашим господарям,
            Що так ґречно нас приймали.
            Медом-пивом пригощали
            Всі ми раді в цьому домі
            Веселенько погуляти.
            Та на цей раз вибачайте -
            Нам пора вже вирушати!
(Всі виходять).
Ведуча:
-        За тиждень після Коляди, напередодні нового року, - Щедрий вечір. Це залишок стародавнього, ще дохристиянського звичаю. За християнським календарем – це день преподобної Меланії. В народній традиції обидва свята об’єдналися – і тепер маємо Щедрий вечір.
Ведуча:
-        Зранку починають готувати обрядову кутю – щедру. Звечора і до півночі обходять оселі щедрувальники. Кожен має одягти до Святої вечері святковий одяг. З кутею господарі обходили все господарство, пригощаючи не тільки худобу, а й землю, щоб родила і плодилася.
Ведуча:
-        Ось і 13 січня.
Щедрий і радісний вечір. Дівчата водять Меланку, щедрують під вікнами господарям.
Хлопці теж не відстають, жартують, перевдягаються, водять свою Меланку.
(З одного боку сцени виходить гурт дівчат, серед них вирізняється Меланка в стрічках і в гарній хустці. Ідуть співають щедрівку).
Дівчата:
-        Ой на річці, на Йордані,
Добрий вечір на Мелані,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на сей вечір!
(Вклоняються. З іншого боку сцени за хвилину виходить юрба парубків, серед яких теж є Меланка, переряджений хлопець. Ідуть співають таку щедрівку).
Щедрівка:
Пустіть до хати нашу Меланочку
Нехай Меланка зайде до хати,
Нехай Меланка буде засівати,
Ой, господар, господарочко,
Пустіть до хати нашу Меланочку.
              Меланочка чисто ходить,
              Нічого в хаті не пошкодить.
              Як пошкодить, то й помиє,
              Їсти зварить, стіл накриє.
              Добрий вечір!
(Вклоняються).
Хлопці (до дівчат):
-        Ой , дівчата, добрий вечір! То що наша Меланка краща за вашу?
Дівчата.
-        Та де там вашій Меланці до нашої! Нехай ваша зробить голубці з притулом, то ми побачимо, чия краща!
(Танцює дівчина Меланка і переряджений парубок у Меланку. Все в нього не так виходить , як у дівчини:  і зробити вірьовочку, і голубці з притулом).
Хлопці:
-        Усе! Ваша взяла! І Меланка у вас краща!
Та ви, дівчата, не гордуйте –
Польку з нами затанцюйте.
(Полька в парах).
Ведучий:
-        На снігу слідів рядочки –
Посівальників гурточки.
Зичать щастя всій родині,
Нашим людям – Україні.
Ведуча:
-        З Новим роком, з новим щастям,
Хай задумане удасться,
Щоб всі були багаті, -
Посівальники у хаті.
(Заходять посівальники, звертаються до ведучих).
-        Дозвольте посівати,
Усіх у залі привітати!
Ведучі:
-        Посівайте, хлопці, на здоров’я!
(Посівальники засівають у залі пшеницею, житом з такими словами).
1.     Сієм, сієм, посіваєм, З Новим роком вас вітаєм! Сієм зерном ваговитим Добрим людям працьовитим.
2.     Не з сівалок, а з долоні, По долівці, по ослоні, Посіваєм в кожній хаті, Будьте радісні й багаті.
3.     Сієм густо, перехрестям На добробут людям чесним. Промовляєм з кожним кроком, З новим щастям, з Новим роком!
Пісня «І в вас, і в нас хай буде гаразд»
Щедрувальники:
-        Добре у вас щедрувати,
Але треба поспішати.
-        Що ж, господарі, прощавайте!
І в гаразді проживайте!
-        Щоб у всьому вам щастило!
Щоб вам жити було мило!
-        Щоб всього було доволі
В хаті, в стайні, і в коморі.
А по сій мові бувайте здорові!
Всі (Співають пісню «Вітер віє, сніг біліє»):
-        Бувайте здорові, бувайте здорові.
Спасибі за ласку, за теплеє слово.
Хай повниться щастям – добром ваша хата,
Щоб були здорові, щоб були багаті.




Людина починається з добра
Мета:формувати моральні основи дитячої особистості засобами слова, розвивати в учнів впевненість, що успіх залежить від власних зусиль, від того, наскільки ми будемо людяними, гуманними, толерантними у стосунках; пробуджувати у дітей щирий інтерес до всього корисного, морального. Бажання берегти людську гідність. Сприяти вихованню доброї, чуйної, лагідної людини, поваги до людей, любові до батьків, доброзичливості.
Обладнання:-мультімедійний проектор,
-назва свята « Людина починається з добра»,
-слова В. Сухомлинського:
« Будь хорошою людиною,
Принеси щастя матері і батькові,
Не допускай, щоб їх щастя стало горем».
-портрет В. Сухомлинського;
- записи- плач немовляти;
-композиція Джеймса Ласта « Самотній вівчар»;
-лірична мелодія до казки;
- гра « Якщо ти добра людина , то повинен…»;
-гра з прислів’ями;
-коронки з написами « Милосердя», «Дружба», « Любов», « Щирість», « Щедрість»,«Порядність», « Щастя»; « Жорстокість», « Злість», « Лінь», « Сварка», « Байдужість»;
-червоні і чорні сердечка.
Перший ведучий (на фоні запису колискової).
Дмитренко К.І згадалась пісня колискова –
Та, що гріє серце і в сльоту…
Уявилась мати чорноброва,
Що дарує людям доброту,
Що навчила нас добром ділитись,
Засівати їм лани і світ
І душею до людей світитись
Як бузково – ніжний первоцвіт.
Другий ведучий.Саєнко Г.
В цьому світі так мало добра
Та воно проростає крізь камінь,
І його захищати пора,
Щоб воно колосилось віками
Вчитель: Часточка добра. А вона запам’ятовується людині на все життя.
Помазан Н. -До6рота і милосердя — багатоликі. Потреба в них повсякчасна. Навіть тоді, коли немає       біди навіть там, де гори спокійні та твердь земна не хитається під ногами.
             Милосердя і доброта - як два крила, на яких тримається людство.
Саєнко Г. -   В Україні проживає майже 2 млн. самотніх людей. Близько 200 тис. з них цілком або частково нездатні обслуговувати себе. 15 тис. із них проживають в будинках-інтернатах.  Їх об’єднує  немічність, самотність. У злиднях живуть 150 тис.
Новик Є. - Близько ЗО тис. з них мешкають в напіврозвалених халупах. 70 тис. – ті, хто отримує мізерну пенсію. Чимало й таких, що існують  на межі бідності. Сумні цифри, незвичні. Та це правда життя. Важко уявити, що люди страждають не тільки від того, що не щодня мають свіжий хліб, а й через те, що не чують вкрай необхідного «Добрий день».
Султанова К.Людина починається з добра,
Із ласки і великої любові,
Із батьківської хати і двора,
З поваги, що звучить у кожнім слові.
Помазан Н.Людина починається з добра,
З уміння співчувати, захистити.
Це зрозуміти всім давно пора,
Бо ми прийшли у світ добро творити.
Фурсова А. Людина починається з добра,
Із світла, що серця переповняє.
Ця істина, як світ, така стара,
А досі на добро нас надихає
     Перший ведучий . Новик Є.
-        Навіщо людина прийшла у цей світ? Перш за все для праці, для того щоб робити добро, любити людей. Та щоб було більше добрих  людей,  слід і самому робити більше добра.
     Другий ведучий. Саєнко Г.
-         Треба привчити себе тамувати гнів, роздратування, бо зло неминуче повертається до людини. Ненависть, заздрість — це ті риси, які негативно впливають на здоров’я.
Гриценко В.Сказав мудрець:
 Живи, добро звершай.
Та нагород за це не вимагай.
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізня від мавпи і від звіра.
Хай оживає істина стара: Людина починається з добра
(Чути плач немовляти).
   Новик Є.  - Кажуть, коли народжується дитина, Бог запалює зірку на небі і посилає до неї ангела-хранителя. Уві сні ангел цілує немовлятко тричі: в чоло - аби воно зростало розумним; в личко - щоб було красивим; та в груди -абиздоров'я, любов та доброта вселилися в його тіло, серце та душу.
Вчитель:
-        Отже, ми сьогодні проведемо свято "Людина починається з добра" і поговорімо про найцінніший,вічний людський скарб - доброту, милосердя. Крім доброти є й інші людські почуття - любов, прощення. Їх не придбати у магазині, їх ні в кого не позичити, ,їх просто можна виховати і виростити в собі. Кожному під силу навчитися бути добрим, людяним, милосердний. Тому девізом нашого свята є слова В.Сухомлинського:
Будь хорошою людиною,
Принеси щастя матері і батькові,
Не допускай, щоб їх щастя стало горем.
Даниленко К. 1. Для краси народжується квітка,
                              Для родини народжується рід,
                              Для польоту - лебідь і лебідка,
                              А людина - для добра і щастя…
Звучить композиція Джеймса Паста «Самотній вівчар. На тлі мелодії відбувається розмова сина із матір'ю:
Син: Красняк Д.
Матусю рідна, я лише ступаю На цей важкий, тернистий шлях життя,
В усьому тільки добре помічаю А, кажуть, вистачає в світі й зла.
Мати: Пономаренко М.
А світ розпочинається з любові, Як день зі світанкової зорі.
Коли пречисті рідні колискові Співають невсипущі матері.
І долю вам хрещато вишивають
Піснями, що тепліших не знайти.
І денно й нощно в Господа благають
Вас від страджань і горя берегти.
Син: Красняк Д.
A світ мережаний то цвітом, то снігами,
А в світонька такі шляхи круті!
Мати: Пономаренко М.
І між його вітрами й віражами Ви осягнете істини святі:
Не нарікай на труднощі  даремно.
Не подкоряйся млявості імли.
Син: Красняк Д.
Коли ж навколо раптом стане темно?
Мати: Пономаренко М.
Візьми свічу і просто запали.   
Для себе, для родини й України,
Пільнуй вогонь від зла і марноти,
Бо ти на світі білому - Людина,              |
Бо в світі трудному світильник Божий ти.
У цій шаленій чорно-білій січі,
Крізь круговерті зими і літа
Несім в серцях любові теплі свічі -
Хай торжествують світло й доброта!
Вчитель.
-        Діти, а чи завжди ми буваємо добрими одне для одного? Один мудрець сказав, що людина – це її вчінки. Усе своє життя люди пізнають, що таке добро і зло, гарно і погано... Але шлях до доброти непростий і не завжди легкий, тому треба вчитися доброти, учитися бути уважним до людей, берегти й дбати одне про одного.
Мозгова С.  Не говори про доброту,
                       Коли ти нею сам не сяєш,
                       Коли на радощах витаєш,
                       Забувши про чужу біду.
                       Бо доброта не тільки те,
                       Що має тепле слово,
                       В цім почутті така основа,
                       Яка з глибин душі росте.
                       Коли її не маєш ти ,
                       То раниш людяне в людині.
                       Немає віщої святині,
                       Ніж чисте сяйво доброти!
Саєнко Г. - Здавна на Землі цінувалося праведне життя - життя чесне, щире і справедливе. Завжди користувалися повагою люди, готові прийти на допомогу, добрі, привітні, ввічливі, чесні,щедрі.
 Помазан Н. - Зло, як відомо, довго не забувається і породжує зло. А от добро помножує добро. Не давайте злу переребороти добро.
Новик Є. - Щоб люди вас поважали, приязно ставились до вас, ніколи не забувайте і завжди дотримуйтеся  золотого правила вихованості: «Ставтеся до людей так, як би ви хотіли, щоб люди ставилися до вас».
     Пономаренко М. - У своїй книзі «Як виховати справжню людину В. Сухомлинський назвав 9 негідних речей, які повинна пам’ятати людина.
1.      Даниленко А. Негідно отримувати своє благополуччя, радість спокій,за рахунок утисків та        Левдік Є. приниження інших людей.
2.      Негідно залишати товариша в біді, бути байдужим до чужого горя.
3.      Журба Н. Негідно привласнювати результати праці іншого ховатися за чужі спини.
4.      Бензик П. Негідно бути байдужим, боязливим. Відступати перед труднощами.
5.      Фурсова А.  Негідно задовольняти лише власні потреби, пристрасті. Умій володіти ними, щоб  мати духовне піднесення.
6.      Дем’янчук В. Негідно мовчати, коли твоє слово — чесність, благородність і мужність, бо мовчання — малодушність і підлість.
7.      Мозгова С. Негідно справжній людині не тільки брехати, лицемірити, пристосовуватися до будь-чого, а й не мати власної думки, погляду, свого обличчя.
8.      Булан А. Негідно легковажно кидатися словами,давати невиконанні обіцянки.
9.      Красняк Д. Негідно надмірно жаліти самого себе, як і безжально і байдуже ставитись до іншої людини.
Пісня про дружбу
     Учень. Новик Є.
-        У давні часи українці не замикали хатніх дверей. Будь – який подорожній міг зайти, розвести вогонь, обігрітися. І господар тільки радий був гостеві. А в мисливських хатинках залишали запас харчів на той випадок, коли хтось чужий прийде стомлений, голодний. Це були прекрасні стосунки, в основі яких – людська доброта. Безкорисливість – це теж вияв доброти. Зла, скупа людина ніколи не зробить щось безкорисливо.
Учень. Саєнко Г.
-        Взаємопідтримка і милосердя, доброта і чуйність, уміння розділяти чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину – є в характері нашого народу. Про це народ висловлювався в усній народній творчості
Гра з прислів’ями
Початок прислів’їв знаходиться у дівчат, а кінцівки у хлопців.
1.      Від доброго слова…                                        1. … і лід замерзає.
2.      Доброго держись, …                                      2. … а лихого стережись.
3.      Твоя краса …                                                     3. … в твоїй доброті.
4.      Перший крок до добра …                              4. …це не чинити зла.
5.      Вітер рушить гори, …                                      5. …яким відкривають серця.
6.      Тепле слово і в …                                             6. …велику образу творить.
7.      Слово – ключ, …                                               7. …а слово дружбу.
8.      Мале зле слово …                                            8. …а зле руйнує.
9.      Добре слово дім побудує, …                         9. …мороз зігріє.
Народна мудрість навчає:
·        Думай добре, роби добро — і буде тобі добре.
·        Добро робити – щастя людям творити.
·        Люди добро пам’ятають до кінця свого життя.
Другий ведучий.
·        Життя дане на добрі справи.
·        Доброму скрізь добре.
·        Світ не без добрих людей.
·        Добрий чоловік надійніший кам’яного мосту.
·        Все добре переймай, а зла уникай.
·        Не одяг красить людину, а добрі діла.
·        Робиш добро — не кайся, робиш зло — зла й сподівайся.
·        Поживеш серел добрих — і сам подобрішаєш.
Вчитель:
 - Милосердного, доброго ставлення потребують до себе не тільки люди, а й весь  навколишній світ.
Демянчук В.  - Добра людина не дозволить собі образити навіть травинку. Наші прадіди, перш ніж вирвати рослинку, присідали  коло неї, просили вибачення і помочі.
Дмитренко К. - Особливо людської доброти потребують наші друзі-тварини, яких ми приручили вдома чи дружимо з ними в природі. Необхідно не лише милуватися ними, гратися, відпочивати з ними, а й доглядати їх: годувати, поїти, мити, чесати, водити на прогулянку, лікувати, жаліти, бережливо поводитись.
Мозговой Б. - Чи знаєте ви, що тибетські монахи ходять постійно з віничком? І підмітають перед собою стежку, щоб навіть ненароком не наступити на якусь комашку, не скривдити й метелика.
-        Людина, яка дружить із живою природою, сама стає кращою, добрішою.
1-й учень: Саєнко Г.
Маленьким хлопчиком додому
У полі йшов я в шумі трав.
І у гніздечку кам’яному
Сорокопудика впіймав.
Тримав я міцно пташеня те,
Й на мене зорили з руки
Його лякливі оченята,
Немов чорненькі ягідки.
Над ним сіяла синь квітчаста,
І птиць лунав щасливий спів.
Невже навіки волі щастя
Він у долоні загубив?
І стиснув серце жаль великий.
І пальціі я розкрив — ану! —
І він пурхнув  з щасливим криком
В залиту сонцем вишину.
2-й учень: Красняк Д.
На галузці яблуко висіло.
Каменем я кинув — перебив
Гілочку, аж серце заболіло —
І навіщо я таке зробив?
Не подумав. Лютий недотепа,
За добро я розплатився злом,
І стоїть коло дороги щепа,
Наче птах з підстреленим крилом.
Яблунько моя зеленокрила,
Може, ти й заплакала тихцем.
Ти ж для мене, яблунько, вродила,
Я ж у тебе кинув камінцем.
Засихає перебита галузь,
І в душі горить, немов батіг
Совісті, — а яблуко зосталось,
Мій важкий, хоч недостиглий гріх.
3-й учень: Новик Є.
     Милосердя, доброта, благодійність завжди була традицією нашого народу. Цілком природним і закономірним вважалось допомогти  знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити скривдженого і беззахисного, допомогти подолати горе.
Допомогти ближньому пережити  горе — значить наслідувати Бога в доброті. Для того Бог нам дав заповіді з любові і милосердя.
Савченко М. Витри піт солонии із чола
                         І працюй, забувши про утому,
                         Бо людина ціниться по тому,
                         Чи вона зробила, що могла,
                         Скільки сил у неї вистачало,
                         Щоб на світі більше щастя стало.
Учениця: Помазан Н.
- З першим вранішніми промінчиками сонечко посилає дітям свою добру посмішку; за віконцем синичка бажає гарного настрою, а листочки у повільнім осіннім вальсі цілують кожного з нас. І тоді замислюєшся мимоволі: «Як зробити день веселим?"
Савченко Максим : Як зробити день веселим?
                                      Треба слову радощів додати,
                                      Щоб уміло душу звеселяти.
                                      Треба слову мудростї додати,
                                      Щоб уміло друзів пригортати.
Учитель.
 – А й справді, вже від одного доброго слова краще стає на душі. Посміхнімося один одному і краплинку сонця побільшає на світі, на краплинку щастя, на краплину радіснішим стане життя. Життя зі своєю найвищою наукою - мудрістю в якій панує доброта. Діти, аде живе доброта?              
Ракитіна А.  - Доброта живе серед людей, у серці, душі людини, в її усмішці тощо.
Булан А.  - А ще вона живе в казках.
(Звучить лірична мелодія. Друзі  Доброти розповідають казку).
Пономаренко М. -  За синіми морями, дрімучими лісами,високими горами, в одній казковій країні живе її величність Доброта.
Бензик П. - Вона намагається зробити світ добрішим. А тому завжди серед людей, приходить до них на допомогу без нагадування і благань.
Султанова К. -  Доброта вміє розділити і радість, і горе з рідними, друзями та й просто з незнайомими людьми.
Савченко М. - Щодня, тільки на небі з’явиться ласкаве сонечко, вона розсіває свої зерна - зерна доброти у дитячих душах.
(Дівчина Доброта роздає дітям червоні сердечка, що символизують любов і доброту людського серця.)
До залу входить Фея зла та її слуги.
Учитель.
-        Та поруч з Добротою живуть Фея Зла та її слуги. Жорстокість, Злість, Лінь, Сварка, Байдужість. Вони шукають собі друзів серед третьокласників.
Фея Зла.
-        Що про доброту все говорите?
Зараз я вам дам кілька порад, якими користуються всі мешкай мого королівства.
Не вмивайтеся" ніколи
І не мийте навіть рук –
Не потрібне цє заняття,
Не вартує стількох мук.
Як замурзаються руки,
Шия, вуха, все у вас,
Вам не треба сили тратить
 І даремно гаять час.
Стригтися також не варто
Та й резону в тім дама
Бо однаково на старість
Облисіє голова.
 У дівчаток гарні кіски,
Але надто вже малі,
А щоб більшє виростали,
 Вй тягніть їх до землі.
Хлопці завжди - джентельмени,
Коли треба чергувать,
Для дівчат звільняйте місце,
Їм не треба заважать.
Треба добре готуватись
Щоб одержать  аж дванадцять.
Покрутіться на всі боки,
Може вдасться вам списать.
Жорстокість.  Карпець Д.
-        Я - Жорстокість! Закликаю вас давати усім здачі, прив'язувати кішкам до хвоста  консервні банки, ламати дерева, руйнувати гнізда, глузувати зі старих.
Хіба ж це не цікаво?    
Злість Левдік І.
-        Я - Злість. Закликаю нічого не пробачати , чорну  злість у собі завжди зберігати.
Лінь. Журба А.
-        А я – Лінь. З вас не злізу, поки до голови не долізу. Прошу не допомагайте рідним і друзям, не вчиться, краще відпочиньте, полежте, поспіть. Дружіть зі мною!
Сварка. Фурсова А.
-        Ніколи не піддавайтеся, щоодня сперечайтеся, а  як треба - бийтеся! Завжди ваше зверху буде, як мене полюбите.
Байдужість. Даниленко А.
-         Зростайте, дітки, байдужими! Найвище цінуйте себе, інших зневажайте, про себе дбайте та на чуже горе уваги не звертайте, чорне сердечко у собі плекайте!
Слуги зла роздають чорні сердечка.
Вчитель: - Годі, годі. Всі ці поради для наших дітей дуже шкідливі і не потрібні.
Саєнко Г. - Мої маленькі друзі, не слухайте цих потвор! Таких впустиш до себе – лиха не оберешся! Вони думками, словами, діями можуть завдати болю кожному з нас. Важко добру перемогти Фею Зла та його слуг. Тут необхідна чарівна сила. А де ж знайти тих чарівників?
Чарівники.
-        Ми тут!
1-й чарівник. Савченко  М.
Чарівник я. Починаю.
зло - на радість обертаю,
Менших, слабших жишаю.
Поміняв характер Віти -
дивуються всі діти.
Стала чемна і привітна!
Сварки, бійки зупиняю.
Друзям дружбу повертаю.
2-й чарівник. Мозговий Б.
Чарівник я. Чари знаю.
Вдома теж допомагаю.
Замітаю, прибираю.
І обід зварив хороший:
Перше, друге, третє, прошу!
Тато й мама охнуть тільки:
Не впізнать тебе, Богдане,
Хто навчив тебе, коли?
Все  зробив за п’ять хвилин!
3-й чарівник. Протченко Д.
Чарівник я. Починаю.
На уроках не дрімаю.
Хто відстав, допомагаю.
Книг багато я читаю.
В спорті всіх перемагаю.
Ну а в космос не лечу,
Хоч мені це по плечу, -
На Землі чудесних справ
 Безліч, тільки б устигав.
4-й чарівник. Коломойченко Д.
Чарівник я, все умію,
Бути ним усі ми мрієм
Правда, можна ним й не бути,
Просто треба чуйним буги
І про совість не забути.
Добрі справи – завжди з нами
Мить - і стали чудесами.
Учитель: - Діти, наші чарівники принесли нам правила доброти. Давайте їх послухаємо і будемо дотримуватися цих правил:
Мозгова С. – Подивися навколо – хто потребує поради, доброго слова, співчуття, допомоги.
Султанова К. – Постав себе на місце іншого, зрозумій і виконай його бажання.
Белоножко К. – Прощай помилки іншим, принеси іншому радість.
Учитель.
-         Кожен з нас може стати чарівником для своєї сім’ї, родини, друзів. І для цього не потрібна чарівна паличка. Бо чарівник – це добра людина, яка дарує радість іншим.
-         Варто лише навчитися бути уважним до тих, хто поруч з тобою, до всього того, що відбувається навколо. І тоді пануватиме Доброта, та не сама,а зі своїм сімейством. А воно, як казкове сонечко, зігріває усіх на тернистому шляху життя.
-        Любі дітки, а чи знаєте ви хто живе в цій чудовій сім’ї? Милосердя, дружба, любов, щирість, щедрість, порядність, радістьщастя
Гра «Якщо ти добра людина, то повинен…».  Помазан Ніна
-        Якщо людина повинна робити те, що я називаю, плескайте в долоні, а якщо -  ні, то нічого не робіть.
·        Допомагати мамі мити посуд.
·        Робити комусь зле, якщо цього ніхто не бачить.
·        Не вмиватися.
·        Берегти рідну природу.
·        Шанувати працю інших людей.
·        Галасувати, коли хтось відпочиває.
·        Бути вихованим, стриманим.
·        Обманювати, хвалитися.
·        Насміхатися з чужого горя.
·        Добре вчитися, багато читати.
·        Не слухати батьків.
·        Допомагати друзям у біді.
·        Ділитися тим, що у тебе є.
·        Ображати інших.
·        Захищати слабкого.
·        Спати на уроках.
·        Красти.
·        Любити своїх батьків.
-        Бачу, ви знаєте добре, що має робити добра людина.
-        Помазан Н. - Як з променів сонця та краплинок води народжyєтьcя диво природи - веселка, так з усмішки й теплого слова народжується дружба.
Саме слово може бути надійним другом, а може стати запеклим ворогом. Треба вміти правильно користуватися ним, аби тебе розуміли  ті, хто поруч, і не ображалися .
Бензик П. - Чого це на мене так сердяться в школі:
                      Та я ж не чіпаю нікого ніколи.
                                     Ні з ким не сварюся, сиджу,собі тихо,
                                     А з цього виходить одне тільки лихо.
Демянчук В.- Чому ж ти сказав - така в тебе звичка
                                         Що в мене, як мишачий хвостик, косичка?
Савченко М. - Що в мене спідничка - неначе з рогожі,
                                          Та ще й черевики на човники схожі.
Ракитіна А. - Невже мої коси нечесані досі,
                                       А очі у мене маленькі та косі?
Левдік І. - Ще кажеш: у зошиті в тебе лиш плями,
                                  Напевне, бруднючими пишеш руками?
Бензик П. - Я ж правду кажу вам... І що тут-такого,
                                    Я ж вас не чіпаю, ніколи, нікого!
                                    Сиджу собі тихо і в школі, і вдома.
                                    І чом ображаєтесь всі невідомо.
Султанова К. -  Дивися на себе, не тільки за нами,
                                           Повчися тримати язик за зубами.
Новик Є. - Доброта  розцвітає не тільки від доброго, теплого слова, але й від добрих вчинків, справ. А у кого ж малюкам навчатися творити добро, як не у тата ш мами, бабусі і дідуся, старших братиків і сестричок.
Фурсова А.
Ти добро лиш твори повсюди,
Хай тепло твої повнить груди.
Ти посій і доглянь пшенйцю,
Волю дай, нагодуй пташину,
Приласкай і забав дитину,
Бо людина у цьому світі
Лиш добро повинна творити!
  Учитель.
От підростете, любі діти, і будете робити, як  ваші батьки, добрі справи. Але стривайте, навіщо чекати, коли виростеш? Хіба ми не можемо уже зараз творити
Діти: -   Звичайно, можемо!
Деревце доброти
Добре серце – це сад,
Добре слово – це корінь,
Добра думка – це квітка,
Добре діло – це плід.
Вчитель: - Це деревце доброти. Кожен з вас має у себе листочок з доброю справою, яку зробив. Розкажіть про них. Це допоможе нам вчитися один в одного добрим ділам.
Журба А. - Не залежить доброта від зросту,
                                   Не залежить доброта від віку,
                                   Доброта з роками не старіє,
                                   Доброта, як сонце, завжди гріє!
Левдік І. - З малого зерняти виросте колос  у полі
                    Із хмаринки малої йде дощ на роздоллі.
                                   З малого струмка витікає велика ріка.
                                   З малої стежини твій шлях до вершини життя.
Вчитель.
-        А зараз, діти, давайте поміркуємо вголос. Які якості людскої поведінки ви б віднесли до доброти (чесність, вдячність, щедрість, працелюбність, милосердя).
-        Чи можна прожити без доброти? Чому? Булан А. (Без доброти люди були б злі, жорстокі, байдужі, було б важко так жити).
-        Що означає бути добрим? Мозгова С. (Це вміти бачити, відчувати того, хто потребує нашої допомоги, наших  добрих слів і вчинків).           
Вчитель: - Кого в вашому класі можна назвати добрим?
Інсценізація твору В.Сухомлинського "Все безкоштовно".
 Автор. Саєнко Г.
 Василько сидів за столом і щось старанно  записував у свій зошит.  
Мама. Пономаренко М.
-         Що це ти так старанно пишеш?
Василько. Новик Є.
-         Це я для Вас, мамцю, рахунок.
Мама. Пономаренко М.
-         О, це вже мене зацікавило.
Василько. . Новик Є.
-        Побачите, коли закінчу.
Автор. Саєнко Г.
-         Василько писав і думав: «Кожна праця повинна оцінюватись. Чому я повинен робити щось безкоштовно? От напишу рахунок, подам мамі і татові й стану таким  чином гроші заробляти. Розбагатію і куплю собі, що заманеться".
Коли він списав цілий аркуш, то показав мамі. Мама  почала вголос читати.
Мама. Пономаренко М.
 Рахунок сина Василька мамі:
рази приніс молоко - 30 коп.;
5 разів прибрав кухню  50 коп.;
рази повитирав посуд - 40 коп.;
7 разів почистив взуття – 70 коп.;
9 разів побавив сестричку - 90 коп.;
разів допоміг бабусі - 50 коп.;
7 разів всіх порадував п'ятірками 70 коп.;
З рази допоміг татові ремонтувати мій велосипед - ЗО коп.;
разом із татом розв'язав аж 5 цікавих задач додатково - 50 коп.;
 Усього разом - 4грн. 60 коп.
 Автор. Саєнко Г.
Мама засміялася, коли прочитала цей дивний рахунок. А потім узяла ручну і сказала:
              
Мама. Пономаренко М.
-        І я тобі напишу свій рахунок.
Василько(здивовано). Новик Є.
-         Ваш, мамо, рахунок? Ви що, теж для мене щось зробили?
Мама. Пономаренко М.
-        Та так собі, трішки...
Автор. Саєнко Г.
Сіла мама за стіл і написала.
Рахунок мами Ганни синові Василькові:
9 років для нього варила їсти - 00 коп.;
9 років прала йому майки, трусики, шкарпетки, сорочки, штанці - 00 коп.;
47 штанів, сорочок, курточок зашила й залатала - 00 коп.;
 105 ночей просиділа коло  нього, коли був хворий - 00 коп.;
зв'язала 5 шарфиків і пар шкарпеток 00 коп.;
пришила 200 гудзиків - 00 коп.;
 розказала 1000 казок - 00 коп.;
поцілувала 50000 - 00 коп.;
Усе разом - 0 грн. 00коп.
Автор. Новик Є.
 Василько уважно прочитав рахунок.
Василько. Новик Є.
-        Але, мамцю, чому Ви крізь написали 0 коп. ?
Мама. Пономаренко М.
-        Тому, що мама для своєї дитини все робить і просто так, з любові.  Але я можу тобі заплатити ті 4 грн. 60 коп., які ти заробив.
Василько. Новик Є.
-        Ні, мамо, я все зрозумів. Я не хочу жодної копійки, бо Ваш рахунок мав буги в мільон разів більшим від мого. Дякую Вам за науку.
Вчитель: - Що ж зрозумів Василько? Дмитренко К. (Любов батьків не  вимірюється грішми. Вона дорожче за життя).
-        Саєнко Г. - Отже, діти повинні любити батьків, шанувати їх, допомагати їм, а в старості піклуватися про них безкоштовно.      
Вчитель.
-         Добро і щастя. Вони взаємопов'язані. А яке воно - щастя. Що для вас є щастя?
Новик Є. - Допоможемо людям бути щасливими. Проведемо гру "І я...". Розкажіть, як ви поводитимеся в таких випадках:
·        Бабуся захворіла і я...
·        Впала сестричка, плаче і я...
·        Маленький братик не може сунути і я...
·        Тато майструє щось у майстерні і я...
·        Наближається мамине свято і я...
Вчитель.
-        Що ж потрібно для того, аби згадані добрі звички зберегти у житті? Напевне, треба менше говоритипро добро, а просто його творити.
Мозгова С. - Не говори про доброту, коли ти нею сам не сяєш
                        Коли у радощах витаєш, набувши про чужу біду.
                        Бо доброта не тільки те, що обіймає тепле слово,
                        В цім почутті така основа, яка з глибин душі росте.
                        Коли її не маєш ти, то раниш людяне в людині,
Немає вищої світині, як чисте сяйво доброти.
Белоножко К. -  На доброті існує світ.
                               І добротою пахне хліб.
                               І мирне небо в школу йти –
                               Це також вияв доброти.
                               І до дітей любов свята –
                               Це чистота і доброта.
Інсценування вірша А. Костецького «Домашній твір»
 Автор. Пономаренко М.
Вітько - бідак страждає так,
Аж здругує ногами!
Він - за столом,
Він - пише твір.
"Я помагаю мамі".
Старанно олівець гризе
Та супить брови грізно,
Але нічого - хоч умри!-
 До голови не лізе...
Та ось тихесенько зайшла
В йогої кімнату мама.
Мама.  Гриценко В.
-        Вітюнь будь ласка, в магазин сходи за сірниками.
Син. Саєнко Г.
-         Ідея!   
Автор. Пономаренко М.
Вигукнув синок, а мамі...
Син. Саєнко Г.
-         Ну й морока!
Сама іди! Я твір пишу –
 Роблю важки уроки.
Автор. Пономаренко М.
 І мама вийшла... А Вітько
Швиденько пише в зошит.
Син(пише). Саєнко Г.
"Я в магазин завжди ходжу,
Коли мене попросять..."
Автор. Пономаренко М.
Хвилинка 10 мама знов з'являється у  дверях.
Мама.  Гриценко В.
-        Вітюнь, картопельки начисть, а я зварю вечерю.
Син. Саєнко Г.
-        Сама начисть!
Автор. Пономаренко М.
Кричить Вітько.
Та так, що ледь не лопне.
Син. Саєнко Г.
-         Я твір пишу! Я - зайнятий!
 Сама вари картоплю!
Автор. Пономаренко М.
Виходить мама, а синок
Писати знов сідає.
Син(пише). Саєнко Г.
 "Я мамі сам варю обід вёчерю та сніданок?.."
Автор. Пономаренко М.
 Радіє син.
Син.  Саєнко Г.
-        Не твір, а люкс!
Оцінка буде гарна!
Автор. Пономаренко М.
 І геть не думає про те,
Що він радіє марно...
- Чого син радів марно? (Відповіді дітей)
Вчитель.
-         Дітки, а яку ви гарну справу робите вдома, щоб якось облегшити життя своїх рідних?
Новик Є. - Іноді за щоденними клопотами батьки забувають про те, що їхні діти ще маленькі, чомусь хочуть бачити їх якнайщвидше дорослими. Але навіщо поспішати, забирати у своїх рідненьких дитинство. Любі батьки, послухайте, запам'ятайте і намагайтеся виконувати наші дитячі заповіді.
·        Протченко Д. - Дорогі батьки, пам'ятайте, що ви самі запросили мене в свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене бути людиною.        
·        Саєнко Г. - У моїх очах світ виглядає інакше, ніж у Ваших. Прошу Вас, поясніть мені, як у ньому жити.
·        Красняк Д. - Мої ручки ще маленьки. Я не вмію так застеляти ліжко, писати, читати, як Ви.
·        Курганський Є. - Не сваріть мене цілии день, оцінюйте лише мої вчинки.
·        Мозговой Б. - Можно, я буду дещо робити самостійно? Дозвольте мені робити помилки, бо ж на помилках я буду вчитися приймати самостійні рішення.
·        Бензик П. - Я навчаюся у вас всього: мови, правил поведінки, доброти. Ми маємо допомагати один одному в цьому світі.
·        Булан А. - Я хочу відчути вашу любов, хочу, щоб Ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували.
·        Савченко М. - Любі наші, ми Вас дуже-дуже любимоПокажіть нам, що Ви також любите!
 На середину залу виходять  учениця,  мама учитель.
УченицяГриценко В. 
Дитинства  мить
Прекрасну і щасливу,
У нашій пам'яті
Ніколи не згасить.
Мелодія казок
З кінцем щасливим
У наших душах
Вічно хай звучить.
Мама
Як сонце світить - голубіє небо,
Здається, вся планета у руках,
Дитино! Віддаю її для тебе
Щоб з нею ти долала світлий шлях.
Учитель
Пройдуть роки, настане час прозріння,
Махнете ви крилом у майбуття.
Але в душі залишиться відлуння
Дитячого щасливого життя.
Учениця. Гриценко В. 
Зло нічого не дає крім зла.
Мама
Вмій прощати, як прощає мати.
Учитель.
За добро добром спіши воздати –
Усі.
Мудрість завжди доброю була.
Звучить пісня "Хай світом править доброта», «Добра пісня».
Вірю я і життя мов казка,
Кожна мить - це щось нове.
Зло завжди терпить поразку,
Вічно лиш добро живе.
 Очі звернені до світла,
В темряві не пропадуть.
Мрії, що в душі розквітли,
Шлях до істини знайдуть.
Приспів: Хай світом править доброта