Блог вчителя початкових класів Шосткинської спеціалізованої школи І ступеня №13 Світлани Онищенко

Навчання по-новому



Нова українська школа (НУШ)


Заповнення Класного журналу у першому класі: рекомендації МОН

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
№ 1362 від 07 грудня 2018 року
Про затвердження методичних рекомендацій
щодо заповнення Класного журналу учнів
першого класу Нової української школи
У зв'язку з переходом закладів загальної середньої освіти на новий стандарт та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» та наказу Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 № 268 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти» НАКАЗУЮ:
1. Затвердити методичні рекомендації щодо заповнення Класного журналу учнів першого класу, що додаються.
2. Департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, закладам післядипломної педагогічної освіти довести цей наказ до відома керівників закладів загальної середньої освіти.
3. Керівникам закладів загальної середньої освіти забезпечити використання методичних рекомендацій при заповненні Класного журналу учнів першого класу.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника міністра Хобзея П. К.
Міністр                                 Лілія Гриневич
Додаток
до наказу МОН України
від 07.12.18 № 1362
Методичні рекомендації щодо заповнення Класного журналу учнів першого класу
Заповнювати Класний журнал (далі - журнал) мають право класний керівник та вчителі, які викладають окремі предмети. На них покладена особиста відповідальність за своєчасність, стан та достовірність записів. Записи в журналі слід робити виключно державною мовою. На тих сторінках, що відведені для навчальних предметів з іноземних мов, можна записувати теми уроків, екскурсій, проектів мовою навчального предмета.
Робити записи на всіх сторінках журналу необхідно чітко й розбірливо, пастою або чорнилом одного кольору. Якщо для вивчення окремих предметів клас ділиться на групи, то для кожної з них у журналі відводять окремі сторінки і після назви предмета у дужках записують номер групи (І група; ІІ група).
Предметна інтеграція змісту початкової освіти має бути відображена в робочому плані закладу загальної середньої освіти. Назви предметів у розкладі занять учнів і класному журналі мають співпадати з їх назвами у робочому навчальному плані.
Типовими освітніми програмами визначається реалізація змісту дев'яти освітніх галузей у навчальних предметах «Українська мова», «Іноземна мова», «Математика», «Фізична культура» та двох інтегрованих курсах «Я досліджую світ», «Мистецтво». Типова освітня програма, розроблена під керівництвом О. Я. Савченко, передбачає ще і навчальний предмет «Технології і дизайн».
Освітня галузь «Мовно-літературна» за типовою освітньою програмою під керівництвом О. Я. Савченко реалізується у навчальних предметах «Українська мова» та «Іноземна мова». Запис у журналі «Українська мова» в цьому випадку фіксується як окремий предмет (7 годин на тиждень).
Освітня галузь «Мовно-літературна» за типовою освітньою програмою під керівництвом Р. Б. Шияна реалізується у навчальних предметах «Українська мова», «Іноземна мова» та інтегрованому курсі «Я досліджую світ». Вивчення української мови у 1 класі передбачає часовий розподіл програмового матеріалу між предметом «Українська мова» та інтегрованим курсом «Я досліджую світ» (мовно-літературна галузь), відповідно до якого 5 годин на тиждень використовується на вивчення української мови як окремого предмета, 2 години української мови на тиждень включені до інтегрованого курсу «Я досліджую світ» (мовно-літературна галузь). Відповідно до зазначеного українська мова фіксується як окремий предмет (5 годин на тиждень). В інтегрованому курсі «Я досліджую світ» зміст мовно-літературної галузі розгортається лінійно разом із змістом решти галузей, що інтегруються, і записується на сторінках, виділених для курсу «Я досліджую світ».
Для обох програм запис навчального предмета «Іноземна мова» зверху у лівій частині сторінки журналу уточнюється назвою мови, яка вивчається. Якщо клас ділиться на групи, у дужках записується номер групи. Для кожної групи відводяться окремі сторінки для запису уроків.
Освітня галузь «Математична» реалізується через вивчення окремого навчального предмета «Математика» (зa типовою освітньою програмою О. Я. Савченко 4 години на тиждень; за типовою освітньою програмою Р. Б. Шияна 3 години на тиждень) та включенням програмового змісту з математики, розрахованого на 1 навчальну годину, в інтегрований курс «Я досліджую світ» (за типовою освітньою програмою Р. Б. Шияна). При заповненні журналу навчальний предмет «Математика» фіксується на одній сторінці, зміст записується відповідно до календарно-тематичного планування.
Зміст освітніх галузей «Природнича», «Соціальна і здоров’язбережувальна», «Громадянська та історична» «Технологічна» представлений в інтегрованому курсі «Я досліджую світ».
Запис змісту уроків інтегрованого курсу «Я досліджую світ» для обох програм фіксується відповідно до календарно-тематичного планування. Виокремлювати освітні галузі не потрібно.
Календарне, поурочне планування та модельна програма складається вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних y межах закладу загальної середньої освіти, міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим.
Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.
Вчитель має право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, самостійно переносити теми уроків відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.
Заступник директора
начальник відділу                             Н. В. Бєскова

Тренінг : "Лего"-навчання по новому , навчання у грі.
Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу
Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі має формувальний характер, здійснюється вербально, на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання.
Здійснення формувального оцінювання орієнтує вчителя на спостереження за навчальним поступом кожного учня. Воно розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно.
Орієнтирами для здійснення формувального оцінювання e вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначені Державним стандартом початкової освіти до першого циклу навчання (1 - 2 класи), і очікувані результати, зазначені в освітній програмі.
При цьому особливості дитини можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого вона може досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня.
Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів використовуються для:
  • організації постійного спостереження за динамікою формування певних навчальних дій, що співвідносяться з очікуваними результатами, та особистим розвитком учня;
  • обговорення навчального поступу з учнями та їхніми батьками або особами, які їx замінюють;
  • формувального (поточного) та завершального (підсумкового) оцінювання.
Завершальне (підсумкове) оцінювання результатів навчання у першому класі має місце лише в кінці навчального року і проводиться з метою визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання. Форми і види перевірок для проведення завершального оцінювання учитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу.
Формувальному оцінюванню підлягає процес навчання учня, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату. Метою такого оцінювання є формування у дитини впевненості в собі, в своїх можливостях; відзначення будь-якого успіху; акцентування уваги на сильних сторонах, а не на поминках; діагностування досягнення на кожному з етапів навчання; адаптування освітнього процесу до здатностей дитини; виявлення проблем і вчасне запобігання їх нашаруванню; стимулювання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів; запобігання побоюванням помилитися.
Формувальне оцінювання має мотивувати і надихати дитину на навчальну діяльність, вияв власних здобутків та сприяти формуванню навичок застосування знань і умінь при виконанні практико орієнтованих завдань.
Невід’ємним складником оцінювальної діяльності є вироблення в учнів здатності самостійно оцінювати власний прогрес. Для організації самоконтролю можна використовувати різноманітні листки самооцінювання, оформлені у цікавий для дітей спосіб. Здійснення зворотного зв’язку з учнями в процесі оцінювання кожної виконаної роботи має орієнтувати їх на успіх, підтримувати й надихати на саморозвиток і вдосконалення. Таким чином виявляється формувальний характер контролю та оцінювання особистісного розвитку учнів та хід набуття ними навчального досвіду і компетентностей.
Алгоритм діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання.
1. Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей.
Вчитель спільно з учнями розробляє й обговорює цілі уроку (заняття).
Ціль має бути вимірною, щоб через оцінювання з’ясувати, на якому рівні вона досягнута.
2. Ознайомлення учнів із критеріями оцінювання.
Обговорення з учнями критеріїв оцінювання робить процес оцінювання прозорим і зрозумілим для всіх суб’єктів освітнього процесу, та сприяє позитивному ставленню до самого процесу. Критерії оцінювання для поточного оцінювання мають описувати те, що заявлено в навчальних цілях. Учнів слід ознайомити із ними до початку виконання завдання. Чим конкретніше сформульовані критерії оцінювання, тим зрозумілішою для учнів є діяльність щодо успішного виконання завдання.
3. Забезпечення активної участі учнів у процесі оцінювання.
Створення ефективного зворотного зв’язку, який має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим та своєчасним. У процесі оцінювання важливо не протиставляти дітей одне одному. Стимулюючим має бути порівняння роботи (відповіді, дії тощо) з тим, як працювала дитина раніше. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень дитини. Складнощі у навчанні необхідно обговорювати з учнем індивідуально, аби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини.
Водночас доцільно залучати дітей до взаємооцінювання, при цьому формувати уміння коректно висловлювати думку про результат роботи однокласника, давати поради щодо його покращення. Це активізує навчання, сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття значимості кожного в колективі.
4. Забезпечення можливості й уміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія).
У процесі навчання першокласників важливе значення має становлення елементів рефлексії, спрямованих на спостереження своїх дій та дій однокласників, осмислення своїх суджень, дій, учинків з огляду на їx відповідність меті діяльності, оскільки початкові навички рефлексії як особистісного новоутворення у повному обсязі мають сформуватися тільки наприкінці молодшого шкільного віку.
Слід зазначити, що здатність до персональної рефлексії у дітей 6-7 років є достатньо обмеженою, але можливості для її розвитку актуалізуються під час роботи в групі. Умовою розвитку рефлексії в цьому віці є включення дитини у взаємодію з наступним (ретроспективним) відтворенням фактичних актів дій та комунікацій в контексті особистісного та спільного значення. Таким чином закладаються основи для самоспостереження і спостереження, які виводяться на рефлексивний рівень у майбутньому. Спонукають до рефлексії запитання: «Що нового дізнався на уроці?», «Що привернуло твою увагу?», «Що нового у спілкуванні?», «Що тебе найбільше схвилювало (що нового в емоціях)?».
5. Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.
Формувальне оцінювання дає можливість вчителю, відстежуючи рух дитини до навчальних цілей, здійснити корегування освітнього процесу на ранніх етапах, а учневі - усвідомити відповідальність за своє навчання. Оцінка діяльності учнів має бути позитивною. У випадку невдач або непосильності певної роботи для конкретного учня доцільно запропонувати йому легше завдання, аби оцінити й підтримати зусилля.
Інші компоненти формувального оцінювання такі як: конкретний аналіз допущених учнем помилок і труднощів, що постали перед ним, та конкретні вказівки про те, як покращити досягнутий результат, не є предметом розгляду у першому класі, але стають актуальними на подальших навчальних етапах у початковій школі.
Формувальне оцінювання можна забезпечити використанням портфоліо, основна суть якого полягає в тому, щоб показати все, на що здібні учні. Через твердження «Я знаю», «Я вмію» акцентуються навчальні досягнення учнів, розвивається здатність до самооцінювання, поступово збільшується відповідальність за власне навчання. Кожен учень має власний стиль і темп навчання. Тому важливо усвідомлювати, що оцінювання учня вчителем не повинно стати причиною заниженої самооцінки молодшого школяра, що неминуче позначається на його навчальній мотивації й успішності.
Під час організації навчання взагалі і оцінювання в першому класі зокрема, важливо створювати для учнів ситуацію успіху. Навіть невеличке досягнення надихає дітей. А вчитель, звичайно, завжди може знайти можливість запропонувати таку ситуацію, дати таке завдання, щоб навіть найслабший учень міг вирізнитися з кращого боку; дуже важливо похвалою відмітити навіть ледь помітне просування уперед: «Добре! Твоя буква А зараз набагато краща».
Діти дуже чутливі до оцінювання їх дорослими. Молодші школярі мають характерну особливість сприймати оцінку за виконання якогось завдання як оцінювання себе, а тому негативну оцінку вони розуміють як вияв негативного ставлення до себе з боку вчителя.
Враховуючи цю вікову особливість, а також важливу роль початкової школи як «стартового майданчика» для того, щоб задати індивідуальну траєкторію особистості не тільки у навчальній діяльності, а й в особистісному розвитку, вчителю слід використовувати формувальне оцінювання, яке на етапі першого класу має включати два обов’язкових компоненти:
1) доброзичливе ставлення до учня як до особистості;
2) позитивне ставлення до зусиль учня, спрямованих на розв'язання задачі (навіть якщо ці зусилля не дали позитивного результату).
Облік результатів завершального (підсумкового) оцінювання, що здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці, фіксується учителем/учителькою у свідоцтві досягнень.
Свідоцтво досягнень має бути зрозумілим документом для батьків дитини або осіб, які їх замінюють, що дає розгорнуте уявлення про навчальний поступ дитини в школі під час навчального року.
Запропонований зразок свідоцтва досягнень складається з 2 частин:
  • перша частина - характеристика особистих досягнень учнів, заповнюється у жовтні, як проміжний, та у травні як підсумковий звіт, з метою фіксування навчального поступу, у якому оцінюється активність дитини, самостійна робота на уроці, співпраця з іншими учнями тощо.
  • Друга частина складається з оцінювання предметних компетентностей. Заповнюється тільки у травні.
Для оцінювання учнів пропонується чотирирівнева система: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату з допомогою вчителя», «ще потребує уваги i допомоги».
Учителі, які викладають навчальні предмети у початковій школі дають характеристику предметних компетентностей учня за чотирирівневою системою. У першому класі оцінювання має описовий характер як рівня навчання, старанності та соціальної поведінки, так і предметів та освітнього процесу в цілому, але не результату.
При заповненні свідоцтва досягнень пропонуємо відмічати визначення рівня у довільній формі (графічні знаки).
Учитель роздруковує два екземпляри свідоцтва. Батькам або особам, які їх замінюють, видають один екземпляр, другий залишається в закладі освіти і зберігається в особовій справі. За бажанням, батьки можуть залишити свій коментар у свідоцтві, для цього, зустрітись з учителем і написати свої побажання на екземплярі, що зберігається в школі.
Проект зразка свідоцтва досягнень за вибором закладу загальної середньої освіти роздруковується у чорно-білому або кольоровому вигляді, у форматі А 4 або у форматі А 5. Вчитель, за бажанням, може додавати особисті або навчальні характеристики на свій розсуд.
Директор департаменту                                Ю. Г. Кононенко

  Про затвердження Методичних
рекомендацій щодо організації освітнього
простору Нової української школи  
                                           


У підготовці до нового навчального року треба врахувати безліч речей. Дуже часто часу вистачає лише на те, щоб переглянути календарний план, стандарти, нові закони, продумати тестування, але пропонуємо подумати й про те, як організувати клас – розставити парти, розвісити дошки оголошень і систематизувати матеріали.
Ви можете поєднати ці, здавалось би, різні компоненти в систему семи навчальних зон.  Пропонуємо такі зони: Відкриттів, Новин, Матеріалів, Комунікативна і Тематична Зони, Зона Вчителя і Зона Тиші. Це допоможе вам створити певну систему, що заощадить ваш час і підтримуватиме порядок у класі з першого ж дня.
ЗОНА ВІДКРИТТІВ
Це зона для всіх тих речей, що розпалюють уяву дитини. Вона може містити мистецькі та крафтові матеріали, диктофон, фотоапарат, магнітофон, настільні ігри, зокрема пазли, веселі книги та журнали.
Придумайте для дітей різні проекти, в яких вони можуть використовувати всі ці речі. Ви можете підсилювати цим креативність дітей, створивши певну атмосферу дослідництва. Попросіть їх намалювати те, що вони бачать, запишіть це і складіть список запитань, які у них виникають. Використовуйте отримані дані для планування уроків у майбутньому.
ЗОНА НОВИН
Зона Новин допоможе вам управляти своїм класним календарем, запланованими завданнями і проектами, загальношкільними заходами, святами, урочистостями. Тут можна показувати і прогноз погоди, температуру повітря та світові новини. Ви також можете використовувати цей простір, щоб зазначити ваші щоденні завдання, роботу в класі та домашні завдання. Виділіть частину цього простору для того, щоб учні ділилися їхніми особистими або навчальними новинами.
ЗОНА МАТЕРІАЛІВ
Зона Матеріалів створюється для того, щоб підготувати вас до роботи. Тут ви можете розкласти олівці, ручки, маркери, степлери, ножиці, папір, клей, стрічки, скріпки, тканину, паперові рушники, засіб для дезінфекції рук та інші інструменти. Використовуйте це місце для таких довідкових матеріалів, як таблиці з формулами і графіками, методичних посібників, довідників, підручників, блокнотів і журналів. Ця зона також може бути зручним місцем для виконання домашньої роботи.
КОМУНІКАТИВНА ЗОНА 
Ця зона може задовольняти кілька цілей. Тут учням можна нагадувати, що ми всі працюємо для досягнення спільної мети. Ця зона для обговорень того, що було вивчено,  для заведення нових знайомств, для запитань-відповідей, а також рефлексій. Ці обговорення дають вчителю можливість оцінити прогрес дитини й отримати інформацію на майбутнє. На початку року ви вестимете ці обговорення самостійно, але це має тривати лише до моменту, коли учні зможуть самостійно організовувати дискусії.
ЗОНА ТИШІ
Ділити простір класу з-понад двадцятьма (а то й більше) дітьми не завжди легко. Деякі учні воліють працювати на самоті, тоді як іншим просто потрібна Зона Тиші, щоб робити завдання, читати, писати, рахувати або рефлексувати. Запасний стіл і стільці в кутку вашої кімнати можуть бути використані для Зони Тиші. Якщо це можливо, дайте дітям навушники, щоб допомогти відфільтрувати шум у класі.
ЗОНА ВЧИТЕЛЯ
Зона вчителя – маленький оазис. Вона  допоможе вам управляти всіма вашими професійними обов’язками. Використовуйте простір, щоб показати свою особистість – показуйте фотографії родини, друзів, домашніх тварин або залиште кілька дорогоцінних заміток і невеликі подарунки від ваших студентів. Ця зона – це ваш професійний простір, де ви плануєте, оцінюєте, аналізуєте дані і завершуєте свою працю. Ви можете використовувати цей простір для проведення розмов тет-а-тет зі своїми учнями. Також ви можете помістити тут різноманітні сертифікати професійного розвитку, що задасть бізнес-тон, коли батьки, колеги або адміністратори відвідуватимуть ваш клас.
ТЕМАТИЧНА ЗОНА
Ця зона відводиться для технічних інструментів, тематичних  книг, ігор, що стосуються предмета, який ви викладаєте. Важливо також показати, як це переплітається з іншими предметами. Спробуйте розмістити тут діаграми з ключовими ідеями та стратегіями, картки, тощо. Представте основних людей у цій галузі, роздрукуйте терміни та різні допоміжні матеріали. Додайте на стіну візуальні ефекти та реальні об’єкти.

























Методи та прийоми роботи з розвитку критичного мислення  на уроках української мови
1.                      Стратегія «Асоціативний кущ»
(Етапи актуалізації і рефлексії)
Правила складання асоціативного куща:
-   Записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;
-   Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку;
-   Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;
-   Записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час.


2.                      Стратегія «Сенкан» (п’ятиряддя).
(Етап рефлексії).
Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків.
Алгоритм складання сенкану:
1)                     Тема (іменник)
2)                     Опис (прикметник)
3)                     Дія (дієслово)
4)                     Ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного.
5)                     Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок).
Приклад сенкану:
1)                      Рушник.
2)                      Гарний, полотняний, різнокольоровий.
3)                      Зацікавлює, дивує, зворушує, приваблює.
4)                      Бережімо, пишаємося, даруємо.
5)                      Оберіг, зв'язок з минулим.
3.                      Стратегія «Кубування»
(Цей метод навчання полегшує розгляд різних сторін теми).
Ця стратегія, де використовується куб, на гранях якого даються вказівки для учнів. Учитель пропонує в процесі роботи викласти власні думки з пропонованої теми.

Лексичне значення слова


До істоків слова

Речення, фразеологізми, прислів’я, приказки
Сполучення слів
Слова протилежні за значенням

Слова схожі за значенням

Цей метод допомагає дитині визначити, яка інформація йому знайома, і що він узнав нового. Це найголовніше, бо учень може сказати собі: «Це я знаю, але хочу узнати більше».
Приклад «Кубування»
(Робота в групах).
1)                     Лексичне значення слова.
Ведмідь – дика кошлата тварина, що живе у лісі, зимує у барлозі, любить мед.
2)                     До істоків слова.
Ведмідь – означає «поїдавший мед», медоїд.
3)                     Слова схожі за значенням
Ведмідь- клишоногий, топтигін, ведмежа.
4)                     Сполучення слів:
Великий, крупний, клишоногий, вайлуватий, старий, голодний, чорний, бурий, гімалайський, білий.
-   Побачити, зустріти, вислідити (ведмедя).
-   Реве, ричить, смокче (лапу), спить.
5)                     Фразеологізм:
-   Ведмідь на вухо наступив (немає музичного слуху).
-   Ведмежа послуга.
-   Дивитися ведмедем.
Прислів’я:    - Два ведмеді в одному барлозі не живуть;
            - Для ведмедя зима – одна ніч.
Загадка:        Клишоногий, вайлуватий,
            Смокче у барлозу лапу,
            Вміє голосно ревіть,
            Називається … (ведмідь).
4.                      Стратегія «Есе»
(Етап рефлексії, актуалізації)
Есе як метод формування критичного мислення полягає у написанні тексту в довільному стилі.
Алгоритм «Есе»:
-   Збирання інформації за проблемою.
-   Аналіз інформації.
-   Виявлення власної точки зору.
-   Викладання власної точки зору.
Есе може бути абсолютно вільним чи аргументованим (від 5 до 20 хвилин).
5.                      Стратегія «Дискусія»
Досить актуальним на сьогодні методом формування критичного мислення є різні види дискусій, дебатів.
Дискусії і дебати дозволяють ефективно розв’язувати проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички.
Хід дискусії:
1.                      Оголошується проблемне питання дискусії.
2.                      У групі одна пара обирає позицію «ЗА», інша – «ПРОТИ».
3.                      Кожна пара обговорює свою позицію, добирає аргументи на її підтримку.
4.                      Через деякий час утворюються нові пари, які складаються з учасників, що займали одну і ту ж саму позицію, але з інших груп.
5.                      Учасники в нових парах порівнюють свої аргументи, додають за необхідності нові.
6.                      Учасники повертаються до своїх початкових пар, маючи «удосконалений список» аргументів.
7.                      Проводиться дискусія у своїй групі серед двох пар.
8.                      Кожний учасник дискусії викладає власну позицію, скориговану під час дискусії, у вигляді есе.
6.                      Стратегія «Кероване читання з передбаченням»
Алгоритм
                    Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед читанням ставлю дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (робота в парах чи групах).
                    Текст розподіляється на частини, і далі читати його учні будуть частинами. Зупинки треба роботи на найбільш цікавих місцях, створити інтригуючу ситуацію очікування.
                     Після читання кожної частини учням ставляться запитання. Пропонується зробити передбачення стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення аналізується.
7.                      Стратегія «Метод прес»
(На будь якому етапі  уроку)
Етапи методу прес:
                    Висловлюю свою думку: «Я вважаю…»
                    Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…»
                    Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «… Наприклад…»
                    Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»
8.                      Стратегія «Порушена послідовність»
(робота в групах)
                    Учням пропонується кілька речень з тексту, записаних у порушеній послідовності.
                    Учнів об’єднують у групи. Кожна група повинна запропонувати свою послідовність поданих речень. Результат фіксується у зошитах.
                    Читання тексту і перевірка результатів.
                    Обговорення.
9.                      Стратегія «Взаємні запитання»
                    Текст або матеріал для вивчення поділить на логічно завершені частини.
                    Учні вголос читають за цілими частинами, ставлять самі запитання:
·Одне одному в групі;
·Одне одному в парах;
·Одна пара (група) інший.
10.                  Стратегія «Джигсоу-1» (Мозаїка)
                    Учні класу об’єднуються у постійні групи (кількість учнів – це кілька частин у тексті). Кожен учень має певний номер.
                    Текст поділяється учителем на логічно завершені частини.
                    Кожна частина вивчається певною експертною групою, яка формується за однаковими номерами, за кольоровими картками.
                    Робота експертних груп. Учні вивчають свою частину, готуються донести її зміст до своїх товаришів у постійній групі.
Отже, кожна дитина вивчає свою частину тексту, але за допомогою товаришів (експертів з іншої частини) повинна сприйняти весть текст в цілому.
                    Повернення експертів до постійної групи і взаємонавчання.
                    Перевірка засвоєння змісту і цілому всіма учнями.
11.                  Стратегія «Письмо в малюнках»
Алгоритм роботи:
                    Намагайся намалювати те, що хотів сказати при роботі над матеріалом.
                    Власні враження, відношення до подій перенести на аркуш паперу.
12.                 Стратегія «Доповідач-респондент»
                    Прочитати текст, запам’ятати його.
                    Два учні виходять до дошки.
                    Один переказує зміст прочитаного. Другий уважно слухає. Потім все, що було пропущено, показує за допомогою рухів, жестів, міміки.
                    Перший учень намагається доповнити розповідь тим, про що ще не було сказано.

Таксономія Блума