Блог вчителя початкових класів Шосткинської спеціалізованої школи І ступеня №13 Світлани Онищенко

Читацька світлиця


Пропоную список рекомендованих творів для читання.

 Перелік включає всі обов’язкові для ознайомлення твори згідно діючих навчальних програм.

Література 3 клас: список рекомендованих творів

Список літератури для 3 класу:

  • Українські народні казки
  • Олена Пчілка. «Годі, діточки,вам спати» (збірка)
  • Тарас Шевченко. «Садок вишневий коло хати» (збірка)
  • Леся Українка. « В дитячому крузі» (збірка), казки
  • Галина Малик. «Пригоди Алі в країні Недоладії»
  • Михайло Коцюбинський. «Харитя», «Маленький грішник»
  • Василь Сухомлинський. Казки
  • Оксана Іваненко. Казки
  • Юрій Ярмиш. Казки
  • Микола Трублаїні. «Пустуни на пароплаві» (збірка)
  • Всеволод Нестайко. «В країні Сонячних Зайчиків», «Незвичайні пригоди в лісовій школі»
  • Анатолій Костецький. «Супер клей Христофора Тюлькіна, або вас викрито, здавайтесь»
  • Ярослав Стельмах. «Якось у чужому лісі»
  • Олександр Дерманський. «Казки дракона Омелька»
  • Отфрід Пройслер. Казки
  • Пауль Маар. «Що не день, то субота»
  • Ульріх Хуб. «Біля ковчега о восьмій»
Як добре вміти читати!


Смугастик


Цікаве про льон




Цікаве про горлицю




Ящірка та цікаве про неї



Цікаві факти про ящірок для дітей 

 На Землі налічується більше 5600 видів ящірок. Завдяки їх вивченню вчені змогли відкрити явище партеногенезу, при якому для розмноження не потрібна участь самця. Деякі ящірки роду гадюк здатні ходити по воді в прямому сенсі. Вони розробили тактику, при якій часто б’ють по поверхні води задніми лапками і завдяки цьому утримуються на поверхні.
 Жабовидні ящірки виробили в процесі еволюції унікальний захисний механізм: в момент небезпеки вони випорскують власну кров з куточків очей на досить велику відстань, що приголомшує противника і відбиває у нього подальше бажання наближатися до ящірки. Розпродаж німецьких касет Gillette Пустельна ящірка молох в умовах гострої нестачі води змогла виробити унікальну здатність – збирати рідину тілом і направляти її прямо в рот завдяки мікроскопічним каналам між лусочками. Така ящірка здатна збирати воду, просто зарившись у вологий пісок. Жовтобрюхий трипалий сцинков, який мешкає на південному сході Австралії, демонструє різні способи дітонародження в залежності від зони проживання. Ящірки, що мешкають на морському березі, відкладають яйця, а сцинки, які мешкають в більш прохолодних гірських районах, є живородящими. 
Гекони змушені постійно змочувати мембрану своїх очей мовою через відсутність повік. А пустельні гекони Намібії таким чином вгамовують спрагу, адже вранці на дюни опускається туман, і на очах ящірок при цьому утворюється конденсат. Існує вид ящірок, який складається повністю з особин жіночої статі. Такі ящірки (Cnemidophorus neomexicanus) відтворюють потомство за допомогою партеногенезу. При такому вигляді розмноження яйцеклітини розвиваються без запліднення. Всім відомо, що ящірки здатні відкидати свій хвіст в разі небезпеки. Але деякі види, наприклад, північноамериканська сцінцелла, після відкидання хвоста повертаються на те місце і з’їдає його. Все тому, що хвіст містить багато поживних речовин. У деяких випадках хвіст ящірки може надломитись. Тоді в тому місці може почати розвиватися другий хвіст. 
Найбільші наші сучасники ящірки – це комодські варани. Вони можуть виростати більше трьох метрів в довжину.
 А найбільшою древньої ящіркою була мегаланія, яка мешкала в Австралії більше 40 тисяч років тому. Імовірно вона досягала семи метрів в довжину, а важила до 700 кг. Дивно, але є свідки того, що мегаланії не вимерли і продовжують жити в густих джунглях Австралії. Її нібито бачили в 1977, 1978 і 1981 роках. 
Вчені, які досліджували очі ящірок, прийшли до висновку, що ящірки бачать світ в помаранчевих тонах. Вся справа в тому, що в їх сітківці є безліч крапель жиру оранжевого кольору, які виконують роль світлофільтра





















Що таке будяк?


Робота в парах
Читання та обговорення тексту В. Сухомлинського "Соромно перед соловейком"




Соромно перед соловейком
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ
СОРОМНО ПЕРЕД СОЛОВЕЙКОМ
Оля й Ліда, маленькі першокласниці, пішли до лісу. Після втомливого шляху вони сіли на траві відпочити й пообідати.
Витягли з сумки хліб, масло, яєчка. Коли дівчатка вже пообідали, недалеко від них сів на дерево соловейко й заспівав. Зачаровані прекрасною піснею, Оля й Ліда боялись поворухнутись.
Соловейко перестав співати.
Оля зібрала недоїдки й шматки газети, кинула під кущ.
Ліда забрала недоїдки, загорнула в газету й поклала в сумку.
— Навіщо ти забрала сміття? — запитала Оля.— Це ж у лісі... Ніхто не бачить...
— Соромно перед соловейком...— тихо відповіла Ліда.


ДУБ ПІД ВІКНОМ
Молодий лісник побудував у лісі велику кам'яну хату і посадив дуба під вікном.
Минали роки, виростали у лісника діти, розростався дубок, старів лісник.
І ось через багато літ, коли лісник став дідусем, дуб розрісся так, що заступив вікно. Стало темно в кімнаті, а в ній жила красуня — лісникова внучка.
— Зрубай дуба, дідусю, — просить онучка, — темно в кімнаті.
— Завтра вранці почнемо...— відповів дідусь. Настав ранок. Покликав дідусь трьох синів і дев'ятьох онуків, покликав онучку-красуню й сказав:
— Будемо хату переносити в інше місце.
І пішов з лопатою копати рівчак під фундамент. За ним пішли три сини, дев'ять онуків і красуня-внучка.
БО Я — ЛЮДИНА
Вечоріло. Битим шляхом йшло двоє подорожніх — батько й семирічний син. Посеред шляху лежав камінь. Батько не помітив каменя, спіткнувся, забив ногу. Крекчучи, він обійшов камінь, і, взявши дитину за руку, пішов далі.
Наступного дня батько з сином йшли тією ж дорогою назад. Знову батько не помітив каменя, знову спіткнувся і забив ногу.
Третього дня батько й син пішли тією ж дорогою. До каменя було ще далеко. Батько каже синові:
— Дивись уважно, синку, треба обійти камінь. Ось і те місце, де батько спіткнувся й забив ногу.
Подорожні сповільнюють кроки, але каменя немає. Бачать, обабіч дороги сидить сивий старий дід.
— Дідусю, — запитав хлопчик, — ви не бачили тут каменя?
— Я прибрав його з дороги.
— Ви також спіткнулися й забили ногу?
— Ні, я не спіткнувся й не забив ногу.
— Чому ж ви прибрали камінь?
— Бо я — людина. Хлопчик зупинився у задумі.

Буква О о



В гостях у букви Ц ц










Вивчаємо букву Ї ї




Працюємо творчо!
Наші загадки про звірів!








 Цікавинки про їжачка
































Цікаво знати!






  








Вивчаємо букву Ь





Наші читайлики!
Буква Є є

Вивчаємо букву Ю ю













Буква Я я









В гостях у букви Щ щ
Наші активні читайлики




Ділимося цікавою інформацією!








Буква Ч ч



В гостях у букви Й й




Вивчаємо букву Х х




Буква Ш ш



Вивчаємо букву Ж

Буква З з















Буква Е е



Буква Г г




Вивчаємо букву Т т




Вивчаємо букву П п


Цікаві факти про поні 
Слово «поні» (pony) походить від галльського «ponaidh» що означає «маленький кінь».
 У світі налічується близько 30 порід поні. За англійською міркою, до поні відносяться половина кінських порід світу. Батьківщиною поні є – Північна Європа (Скандинавія). Поні розводять в Північній Америці, Європі та Японії.
У Великобританії, до поні відносять коней висотою до 147,3 см, в Німеччині: до 120 см, в Росії: до 100-110 см.
Хоча поні часто називають конячкою для дітей, але спочатку поні виводилися для виконання певної роботи (наприклад, шотландські поні відомі своєю величезною силою (по відношенню до мініатюрних розмірів).
 Він може перевозити вантаж, що в 20 разів перевищує його власну вагу. 
Раніше їх використовували на рудниках і в вугільних шахтах під землею для перевезення копалин (за рік такі конячки перевозили 3 тисяч тонн копалин). 
Багато поні так і не бачили сонячного світла, весь час працюючи під землею.



Вивчаємо букву І і









Вичаємо букву Д д

Вивчаємо букву В в




Вивчаємо букву Б б


Буква Рр


Вивчаємо букву Ии





Вивчаємо букву Н н

Вчимося читати по складах